Щодо законних підстав для звільнення та виплати вихідної допомоги при звільненні

Версія для друкуВерсія для друку

 

Щодо законних підстав для звільнення та виплати вихідної допомоги при звільненні

       Відповідно до ст. 44 КЗпП при припиненні трудового договору вихідна допомога у розмірі, не меншому від середнього місячного заробітку, виплачується працівникам при розірванні трудового договору на підставах, передбачених кількома пунктами статті 40 КЗпП.

    На підставі пункту 1 статті 40 КЗпП звільнення працівника здійснюється з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників.

    За пунктом 2 статті 40 КЗпП трудові відносини з працівником припиняються з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають виконанню роботи. Так само вони припиняються в разі скасування допуску працівника до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає такого допуску.

    У пункті 6 статті 40 КЗпП зазначена норма передбачає припинення трудових відносин у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Розірвання трудового договору відбувається з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Законодавство дозволяє розірвати на цій підставі як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності.

    Крім того, за пунктом 6 статті 36 КЗпП трудовий договір розривається на підставі відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією. Трудові відносини з працівником припиняються також у разі відмови працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.

    Вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому від тримісячного середнього заробітку, виплачується працівникові при розірванні ним трудового договору на підставах, зазначених:

частиною 3 статті 38 КЗпП. Припинення трудових відносин на підставах, передбачених у цьому випадку, відбувається з ініціативи працівника. Підставою для розірвання трудового договору є невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору;

статтею 39 КЗпП. Вихідна допомога виплачується при достроковому розірванні строкового трудового договору на вимогу працівника внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору. Розірвання трудового договору відбувається за ініціативою працівника.

 

                                                                                                                             Головний державний інспектор Управління 

                                                                                                                             Держпраці у Полтавській області О. Москаленко

Наверх ↑