Відмінність трудового та цивільно-правового договорів

Версія для друкуВерсія для друку

Відмінність трудового та цивільно-правового договорів

 

За чинним законодавством надання послуг та виконання робіт особою може здійснюватися на підставі трудового, інших юридичних підставах, зокрема на підставі  цивільно-правового договару. Але тільки трудові відносини гарантують пацівнику отримання заробітної плати, право на відпустку, оплату лікарняних та інше.

Тому доцільно буде виділити деякі відмінності між трудовим та цивільно-правовим договором.

Трудові відносини громадян регулюються, зокрема Кодексом законів про працю України, Законом України“Про оплату праці” та іншими нормативними актами з цих питань.

         Згідно частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

 Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. 

Цивільно-правовий договір – це будь-який договір, укладається відповідно до вимого цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦКУ.

Таким чином, на виконавця покладено обов’язок надати послугу (одноразово) і надано право на одержання відповідної плати за таку послугу, а замовник зобов’язаний оплатити таку одноразову послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця.

Тобто за договором про надання послуг оплачується не процес праці, а його конкретний результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

         Крім вищенаведеного,  основний документ про трудову діяльність працівника відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників – є трудова книжка. Тому запис про роботу за цивільно-правовим договором до трудової книжки не заноситься.

Роз’яснення надано   

головним державнимінспектором

відділу законодавства про працю,

зайнятість та інших

нормативно-правових актів

Управління Держпраці

у Полтавській області

Москаленко О.І.

 

 

 

Наверх ↑